A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальний заклад "Самійлівський ліцей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області"

Адаптація до школи - як допомогти першокласнику

Дата: 16.02.2022 15:26
Кількість переглядів: 57

Батькам майбутніх першокласників - Новополтавська загальноосвітня школа  I-III ст. Чернігівської селищної ради Бердянського району Запорізької  області

Адаптація до школи - як допомогти першокласнику

Ви ніколи не замислювалися над тим, чому першокласникам не ставлять оцінки?
Перший рік навчання - період адаптації школяра до нового кола спілкування, до нового укладу життя, до збільшення фізичного та емоційного навантаження.
Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників і їх успішність оцінюється виключно у словесній формі без застосування 12-бальної системи.
Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другий половині потрібно більше часу.
Від чого залежить тривалість адаптації? Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров'я та рівня розвитку.
Батькам першокласників слід розуміти, що адаптація до школи - це процес багатоплановий, тобто в ньому задіяно як фізіологічні явища, так і соціально-психологічні.
Що стосується фізіологічної адаптації, то медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу в перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Це не дивно, оскільки на 5-6 річних малюків обрушується лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження.
Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем.
Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася?

  • Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.

  • Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.

  • Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.

Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем


Як можуть допомогти батьки? Потрібно:

  • пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.

  • продумати режим дня і суворо його дотримуватися.

  • навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).

  • розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.

  • пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.

  • розвивати комунікабельні здібності.

  • підтримувати бажання вчитися.

  • вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.

  • активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.


Як навчитися прощатися
з дитиною без сліз?


Першокласникам важко звикнути до нового колективу, нового розпорядку дня... Як допомогти маляті адаптуватися і не плакати при розставанні з мамою, як знайти спільну мову з першою вчителькою .
Як навчитися прощатися з дитиною без сліз? Не затримуйтесь Чим на довше ви розтягуєте момент прощання - тим важче розлучитися. Скажіть малюкові, що ви будете його чекати біля школи , роздягальні , класу, щоб забрати додому після уроків.
Ідіть відразу, як тільки попрощалися і побачили однокласників вашого малюка.
Створіть свій власний ритуал Можете щоранку цілувати малюка перед тим, як розвернутися і піти. Або можна обійняти і поцілувати. Головне, щоб після певної дії ви йшли. Так і дитина буде готова, що після цього мама йде, і вам буде спокійніше.
Візьміть з собою «друга» з дому Зазвичай вчителі першокласників дозволяють приносити з собою в школу улюблену іграшку. Але за умови, що грати нею можна буде тільки на перерві.
Запитайте класного керівника своєї дитини, чи можна принести "друга" з дому, щоб було не так страшно?
Головне, не беріть найулюбленішу іграшку, тому що ніколи не будете впевнені в тому, що принесете її цілою і неушкодженою додому.
Придумайте систему винагороди Можна ставити в календарику навпроти кожного навчального дня смайлик: веселий - якщо дитина посміхаючись йде в клас; сумний - якщо малюк вередує і ниє. Наприкінці тижня за певну кількість усміхнених смайликів можна винагороджувати дитину походом в парк, морозивом, або чимось ще, на ваш розсуд.
Зустрітися з однокласниками Коли ви можете назвати однокласників вашої дитини на ім'я, то школа стає більш знайомою і безпечною в уявленні дитини.
Як налагодити хороші відносини з учителем вашої дитини? Залишайтеся на зв'язку У кожного з батьків повинен бути телефон вчителя і навпаки. Про всяк випадок. Ви можете періодично телефонувати вчителю для того, щоб дізнатися, як справи у вашої дитини в навчанні і по поведінці, якщо немає можливості поспілкуватися "наживо".
Приймайте активну участь в житті класу Супроводжуйте дітей з учителем на колективні поїздки, походи, відвідування театрів, музеїв і т.д. Можете взяти на себе зобов'язання організувати один з таких заходів. Якщо ви не можете взяти на себе ці зобов'язання, запитайте у вчителя, що ви можете зробити, щоб якось приймати участь в житті класу і допомогти вчителеві.
Будьте відкриті для критики Постарайтеся адекватно сприймати критику вчителя в бік своєї дитини. Є моменти, які класний керівник бачить краще ніж ви. Вислухайте, поговоріть із своєю дитиною, а потім робіть висновки.

Елементарний спосіб перевірки шкільної зрілості (батькам майбутніх першокласників)

·Чи готова дитина до школи?
·Віддавати її в школу в 6 років, або, може варто почекати ще рік?
·Як допомогти дитині пристосуватися до нових для неї умов шкільного навчання?
Ці питання не можуть не хвилювати батьків дошколят. Але дати правильну відповідь навіть досвідченим мамам і татам не завжди легко.
Існує багато психологічних тестів, по яких можна дізнатися про загальну шкільну зрілість дитини. Але проводити їх і знатися на отриманих результатах – справа спеціалістів-психологів.
Ми пропонуємо елементарний спосіб перевірки, доступний абсолютно всім батькам.
Отже, спершу поставте своєму дитяті наступні запитання. Якщо він відповість на них без зусиль, то, значить, його психічний розвиток відповідає календарному віку і свідчить про готовність дитини навчатися в загальній середньо освітній школі.


Для дитини 5-6 років.


1. Як тебе звуть?
2. Як звуть твою маму, папу, сестричку, братика?
3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш і станеш дорослим: чоловіком чи жінкою?
4. Зараз ранок, день чи вечір?
5. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець, стрічка?
6. Скільки пальців у тебе на руці? Покажи два пальчики, три?
7. Скільки оченят у ляльки? А у тебе? Для чого потрібні очі, вуха?
8. Що роблять віником, олівцем, ложкою?
9. Коли можна кататись на санчатах: взимку чи літом? Чому?
10. Коли можна купатися в річці: взимку чи літом? Чому?
11. Яких ти знаєш звірів, птахів? Хто більший: коза чи корова? У кого більше ніг: у собаки чи у півня?


Для дитини 6-7 років.


1. Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.

2. Хто старший: ти чи твій брат, сестра?

3. Скільки тобі років? А скільки буде через рік, два роки?
4. Коли ти снідаєш: вранці чи у вечері? Обідаєш: вранці чи вдень? Що буває раніше: обід чи сніданок, день або вечір?
5. Де ти живеш? Де працюють твої папа, мама? Ким ти хочеш бути, коли виростеш?
6. Яка зараз пора року – літо чи осінь, зима чи весна? Чому ти так вважаєш?
7. Чому сніг буває взимку, а літом його немає?
8. Що робить листоноша, лікарка, вчитель? Хто лікує, а хто навчає?
9. Що більше – 8 чи 9; 5 чи 3? Порахуй від 6 до 9, від 5 до 3?
10. Покажи свою ліву руку, праве вухо. Що знаходиться справа / зліва від тебе в цій кімнаті?
11. Що потрібно зробити, коли випадково зламав чужу річ?
Не дивуйтесь, якщо питання вам здалися дуже простими. У практиці багатьох педагогів зустрічалися діти, які не змогли відповісти на багато з них. Для кожного батька нормально вважати, що його дитя найрозумніше. Але інколи дитя не може відповісти на якісь з цих питань просто тому, що батьки не вважали за потрібне йому це пояснити. Вони просто гадали, що їх чудове маля саме знає такі елементарні речі.

Тому у Вас ще все попереду. Працюйте!!!Більше розмовляйте з дитиною!!! Читайте разом. І у Вас все обов’язково буде добре!!! Успіху!!!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора